Пам’ятник Тарасу Шевченку у Сумах належить до тих міських монументів, повз які легко пройти за кілька хвилин, але за ними приховується значно довша історія. Сучасна скульптура Кобзаря з’явилася тут у 1957 році, проте це не перший сумський пам’ятник поетові. Те саме місце пов’язане з більш ранньою і дуже незвичною роботою Івана Кавалерідзе. Тому, розглядаючи пам’ятник Тарасу Шевченку у Сумах, варто говорити не лише про бронзову постать на постаменті, а й про майже столітню історію вшанування поета в міському просторі.
Де знаходиться пам’ятник Тарасу Шевченку у Сумах
Пам’ятник розташований у центральній частині Сум – у сквері імені Т. Г. Шевченка на вулиці Соборній. Це не віддалена меморіальна зона, а частина історичного міського середовища. Вулиця Соборна є одним із центральних пішохідних напрямків міста, тому монумент можна включити у звичайну прогулянку центром Сум.
Точніше орієнтуватися варто саме на сквер імені Тараса Шевченка – окремого поштового номера будинку пам’ятник не має.
| Характеристика | Дані |
|---|---|
| Назва | Пам’ятник Тарасу Шевченку |
| Місто | Суми |
| Розташування | вул. Соборна, сквер ім. Т. Г. Шевченка |
| Рік встановлення сучасного пам’ятника | 1957 |
| Скульптор | Яків Денисович Красножон |
| Архітектор | Микола Петрович Махонько |
| Кому присвячений | Тарасу Григоровичу Шевченку |
Саме датування 1957 роком та авторство Якова Красножона і Миколи Махонька підтверджуються матеріалами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У цифровій колекції Національного музею Тараса Шевченка також зберігається зображення сумського монумента із зазначенням Красножона як скульптора.
Історія пам’ятника почалася раніше за 1957 рік
Цікава деталь сумської Шевченкіани полягає в тому, що нинішній монумент фактично є другим великим пам’ятником поетові на цьому місці.
У 1926 році в Сумах споруджували пам’ятник за ескізом Івана Кавалерідзе – одного з найпомітніших українських скульпторів першої половини XX століття. Архівні матеріали зберегли навіть повідомлення місцевої газети “Плуг і молот” від 14 березня 1926 року про будівництво монумента у тодішньому Комсомольському саду.
Робота Кавалерідзе суттєво відрізнялася від пам’ятника, який сумчани бачать сьогодні. Шевченко був представлений сидячи, а композиція мала виразні геометризовані форми. Такий художній підхід був характерний для творчих пошуків Кавалерідзе, але згодом дедалі гірше вписувався в офіційні радянські вимоги до монументального мистецтва.
Щодо точного моменту та причин знищення старої скульптури в джерелах є розбіжності. Державний архів Сумської області зазначає, що вона простояла до 1952 року і вже не підлягала реставрації. В інших матеріалах фігурує 1953 рік та версія про неприйнятність її кубістичної стилістики. Тому категорично прив’язувати демонтаж лише до однієї причини було б некоректно.
У 1957 році міська влада виділила 90 тисяч карбованців на виготовлення нового пам’ятника та його встановлення у сквері імені Шевченка. Саме тоді тут з’явилася композиція Якова Красножона та Миколи Махонька, яка збереглася до нашого часу.
Як виглядає пам’ятник Шевченку в Сумах
На відміну від експериментальної роботи Кавалерідзе, новий монумент виконаний у стриманій реалістичній манері. Яків Красножон працював переважно з монументальною, станковою та декоративною скульптурою, а портрет був одним із головних напрямків його творчості. Для митця загалом характерне тяжіння до реалістичної традиції.
Шевченко представлений на повний зріст. Постать не має складного багатофігурного оточення – увага зосереджена безпосередньо на поетові. Голова трохи схилена, на плечі накинутий верхній одяг, а в руці знаходиться книга. Завдяки такому рішенню образ сприймається не парадним, а радше зосередженим.
Композиція вибудувана вертикально. До високого постаменту ведуть сходинки, тому фігура помітно піднята над рівнем скверу.
| Елемент | Технічний та художній опис |
|---|---|
| Тип композиції | Одиночна монументальна фігура |
| Положення Шевченка | Стоячи, у повний зріст |
| Висота постаменту | близько 4 м |
| Постамент | облицьований гранітом |
| Скульптура | монументальна фігура Шевченка |
| Художня манера | реалістична |
| Характерні деталі | непокрита голова, накинутий на плечі одяг, книга в руці |
У різних описах трапляється розбіжність щодо матеріалу самої постаті. Частина джерел називає її бронзовою, тоді як окремі краєзнавчі матеріали описують залізобетонну конструкцію, окуту міддю. Через цю невідповідність коректніше не ототожнювати матеріал зовнішньої поверхні з внутрішньою конструкцією пам’ятника. Натомість щодо гранітного оформлення високого постаменту джерела узгоджуються значно краще.
Хто створив сучасний монумент
Автор скульптури – Яків Денисович Красножон. Його творчість тісно пов’язана із Сумщиною, а сумський Шевченко став однією з ранніх відомих монументальних робіт митця. Красножон звертався до образу Кобзаря не один раз: серед його творів також зазначаються пам’ятники Шевченкові у Конотопі 1959 року та Лебедині 1964 року.
Архітектурну частину сумського монумента виконав Микола Махонько. Його завданням було не просто створити основу для фігури, а включити скульптуру в простір скверу. Високий постамент і сходи формують своєрідний перехід від рівня пішохідної зони до самої постаті.
Важливо й те, що пам’ятник не залишався без догляду після встановлення. За даними Державного архіву Сумської області, рішенням обласного виконкому від 14 серпня 1981 року монумент було реставровано.
Що варто знати перед прогулянкою до пам’ятника
Окремо їхати на околицю міста заради цієї пам’ятки не потрібно. Пам’ятник Тарасу Шевченку в Сумах стоїть у центральному пішохідному середовищі, тому його зручно оглядати разом із Соборною вулицею та іншими історичними об’єктами центру.
Сам сквер невеликий, тож для швидкого огляду монумента достатньо кількох хвилин. Якщо ж цікавить історія Сум, варто звернути увагу не тільки на скульптуру. Місце цікаве саме нашаруванням різних епох: тут існував авангардний пам’ятник Кавалерідзе 1920-х років, пізніше з’явився реалістичний монумент Красножона, а навколо продовжувало змінюватися міське середовище.
Є ще одна деталь, через яку історія першого пам’ятника не закінчилася його демонтажем. На початку 2000-х років під час реконструкції Соборної та ремонту комунікацій знайшли фрагменти старої роботи Кавалерідзе. За опублікованими дослідницькими даними, уламки передали до Сумського художнього музею імені Никанора Онацького.
Чому пам’ятник Шевченку важливий для Сум
У цьому випадку цінність має не лише конкретна скульптура 1957 року. Одна ділянка міського центру дозволяє простежити, як протягом XX століття змінювалися способи зображення Шевченка, мистецькі правила та ставлення влади до монументального мистецтва.
Спочатку тут стояв незвичайний геометризований Шевченко Івана Кавалерідзе. Через три десятиліття його місце посіла значно стриманіша постать роботи Якова Красножона. Сучасний пам’ятник став звичною частиною центру міста, біля нього проводять офіційні пам’ятні заходи та покладання квітів. Міська рада, зокрема, використовує саме цей простір для заходів, пов’язаних із вшануванням Тараса Шевченка та іншими державними датами.
Тому пам’ятник Тарасу Шевченку у Сумах варто сприймати ширше, ніж просто ще одну скульптуру Кобзаря. Його адреса веде фактично до двох різних сторінок історії міста – сміливого монументального експерименту 1920-х і роботи 1957 року, яка пережила десятиліття та стала впізнаваною частиною Соборної. Саме ця подвійна історія робить сумський пам’ятник особливо цікавим для тих, хто хоче побачити за звичним міським об’єктом дещо більше, ніж ім’я на постаменті.
